- слухняність
- [слухн’а/н'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
слухняність
Смотреть что такое "слухняність" в других словарях:
слухняність — ності, ж. Властивість за знач. слухняний … Український тлумачний словник
слухняність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
повольність — повольність, повольность добровільність; покірливість, услужливість, слухняність, лагідність у поводженні; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість, схильність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
повольность — повольність, повольность добровільність; покірливість, услужливість, слухняність, лагідність у поводженні; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість, схильність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
покора — и, ж. Беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.; шаноблива підлеглість. || Поступливість, слухняність, покірливість. || Непротивлення долі; смиренність. Тримати в покорі … Український тлумачний словник
покора — (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги тощо), покірність, покірливість, поступливість, підлеглість, слухняність, послух … Словник синонімів української мови
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник
послушенство — послух, покора, покірність; юрисдикція, слухняність, послушність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
послушенство — а, с. 1) заст. Слухняність. 2) церк. Перебування послушником у монастирі, виконання обов язків послушника … Український тлумачний словник
слухнянство — а, с., заст. Слухняність … Український тлумачний словник
